Антибіотики за рецептом: як реагують пацієнти та чим небезпечне самолікування цими препаратами



В Україні з 1 серпня 2022 року запровадили продаж антибіотиків за електронним рецептом. З цього часу люди не зможуть придбати ці препарати в аптеці просто за власним бажанням.

В чому небезпека антибіотиків та стійкості до них, як реагують пацієнти на нові правила та про вміст антибіотиків у харчових продуктах у програмі Українського радіо «Чернігівської хвилі» розповідають директор Чернігівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ірина Сероштан, лікар-пульмонолог, завідуючий загальносоматичним відділенням КНП «Обласна лікарня» ЧОР Іван Тельнов, лікарка загальної практики сімейної медицини Чернігівської міської лікарні №2 Оксана Кальдяєва та лікар-ветеринар Олександр Кулаков.

Зліва - направо: Олександр Кулаков, Іван Тельнов, Оксана Кальдяєва, ФОТО: Суспільне Чернігів

Зліва - направо: Олександр Кулаков, Іван Тельнов, Оксана Кальдяєва, ФОТО: Суспільне Чернігів

Чи є пацієнти, невдоволені тим, що антибіотики продають тільки за рецептом?

Оксана Кальдяєва говорить, що в її практиці бувають випадки, коли люди просять виписати додатковий рецепт на антибіотики – пояснюють, що на майбутнє.

«Особливо це буває, коли вони відправляють родичів на полігон. Або коли поверталися з-за кордону на тиждень-два і просили рецепт на антибіотики, щоб купити їх тут і повезти із собою за кордон. Звичайно, якщо немає показань для вживання антибіотиків, жодний лікар такий рецепт не випише. На антибіотики ми виписуємо електронний рецепт, проте, зараз у нас відбуваються перебої з електроенергією і ми, у такому випадку, виписуємо паперовий рецепт».

За словами Івана Тельнова, є і будуть пацієнти, які завжди будуть невдоволені, що тепер антибіотики не можна купити в аптеці без рецепта. Каже, це тому, що у людей збереглася віра, що антибіотик вилікує будь-яку хворобу. І ці переконання важко розвіяти.

Чи однакові за складом антибіотики для людей і тварин і чи можна в екстреному випадку людині прийняти антибіотик, що вироблений для тварин?

«Склад препаратів, приблизно, однаковий. Формула одна та й сама. Деякі препарати взагалі ідентичні, якщо прочитати інструкцію. Проте, я б не рекомендував людині пити антибіотики для тварин. Буває, що антибіотики у ветеринарії можуть бути більш маслянистий або більш водяний і це може викликати у людини побічні реакції від запалення до гнійних наривів. Краще не експериментувати. Якщо була безвихідна ситуація і людина прийняла такий антибіотик, то треба знайти можливість звернутися до лікаря і попередити про те, що ви випили і який саме ветеринарний антибіотик», – каже лікар-ветеринар Олександр Кулаков.

В якому випадку лікар прописує антибіотики, і що антибіотики НЕ лікують?

«Повторюю в тисячний раз: антибіотики НЕ лікують кашель, температуру, діарею, біль в животі. Антибіотики виписують тільки за доведеної бактеріальної інфекції. Більше немає ніяких показів. Це загальносвітові стандарти неможна ці ліки приймати безконтрольно», – пояснює Іван Тельнов.

За словами ветеринара Олександра Кулакова, ветеринар спочатку проводить огляд тварини. Якщо є підозра на бактеріальну інфекцію, зокрема у внутрішніх органах, тоді призначає антибіотики.

«Ветеринари призначають перед операцією і після операцій, якщо є ускладнення, запалення статевих внутрішніх органів. Ми призначаємо антибіотики місцевого і загального спектру. Ветеринари так перестраховуються, адже тварині не скажеш «Не чеши!», «Не ходи туди!», «Не лижи!», «Не шкрябай!» тощо, щоб вона не розчісувала шви, не було гнійного запалення післяопераційних швів, якщо тварина гуляє на вулиці».

Які побічні дії можуть виникнути у разі безконтрольного вживання антибіотиків?

«Найчастіше це алергічні реакції і розлади шлунково-кишкового тракту. Відомо багатьом, що у випадку, коли ми приймаємо антибіотики, може – в певній кількості від відсотків – виникнути діарея, тому що гине не тільки патогенна/умовно-патогенна флора, а й та гарна флора, яка живе у кишечнику. Вона згодом може відновитися, але антибіотики її знищують», – каже Оксана Кальдяєва й додає: головне – пити антибіотики тільки за призначенням лікаря і чітко за інструкцією щодо того чи іншого препарату.

Чи може у людини розвинутися антибіотикорезистентність через вживання харчів, які містять в собі антибіотики?

Іван Тельнов, каже, що може.

«На одній з конференцій (ще до початку пандемії COVID-19) стосовно антибіотикорезистентності і антимікробної терапії, була одна цікава доповідь, що в тваринництві (не у ветеринарії) щорічно використовується біля трьох тон антибактеріальних препаратів. Ця цифра навіть більша за використання антибіотиків у людей».

За словами лікаря, справа в тому, що в середині нас живуть умовно патогенні бактерії, які при нормальному функціонуванні імунної системи, наш організм поборює. Але, при потраплянні антибіотика з харчовим продуктами (курка, м'ясо, яйця, мед риба тощо) ці умовно-патогенні бактерії отримують невеличку дозу препарату і адаптуються до препарату. І за певних обставин (імунні проблеми, інфекція, хвороба тощо) ця умовно-патогенна бактерія стає патогенною і набуває антибіотикорезистентної властивості, виробляє певні речовини, що розщеплюють антибіотик, який приймає людина. Так бактерії можуть «захопити» антибіотик в клітину і вивести його назовні, в такому разі антибіотик ніяк не впливає на саму бактерію. Це теж антибіотикорезистентність.

Продукти та антибіотики, ФОТО: kordon.in.ua

Продукти та антибіотики, ФОТО: kordon.in.ua

У яких продуктах найчастіше можна виявити антибіотик?

Директорка Чернігівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ірина Сероштан каже, що антибіотики, які зустрічаються в харчових продуктах можуть мати різне походження:

  • природні антибіотики;
  • антибіотики, які утворюються під час виробництва продуктів харчування;
  • антибіотики, які надходять у харчові продукти в результаті лікувально-профілактичних заходів;
  • антибіотики, які застосовують, як стимулятори росту тварин;
  • антибіотики, які застосовують, як консерванти у харчовій промисловості.

Найчастіше їх можна виявити в молокопродуктах, м’ясі, яйцях, меду.

Є мінімальна межа наявності антибіотиків у продуктах. В Україні з 2014 року взагалі заборонено використання антибіотиків, наприклад, у кормах для тварин.

«В нашій лабораторії проводиться дослідження на вміст антибіотиків, і перевищення антибіотиків у кормах нами не було виявлено. Проте, в цьому році було виявлено перевищення одного з антибіотиків (хлоранпеніколу) в одному зі зразків меду (обробляють антибіотиками вулики, бджіл).

Наша лабораторія бере участь у державній програмі моніторингу антимікробної резистентності зоонозних і умовно патогенних бактерій в Україні. Відповідно до плану, наша лабораторія дослідила в цьому році вже 208 зразків продукції тваринного походження на вміст забруднювачів, в тому числі, антибіотиків».

Навіщо антибіотики додають у харчові продукти?

Ірина Сероштан розповідає, що антибіотики використовуються в харчовій промисловості, як консервант. І в технологічному процесі це передбачено. Вони не тільки консервують. Їх додають, щоб зберігати термін: зрошують м'ясо в розчині з антибіотиками, роблять ін’єкції, використовують лід, що містить антибіотики, при транспортуванні та зберіганні, наприклад, риби, додають до соків, пива, молока, овочевих консервів, змочують свіжі овочі та фрукти. Але використовується це все обмежено і має мінімальні межі, які допускаються у харчових продуктах.

«Я рекомендую мити свіжі овочі й фрукти, щоб зменшити потрапляння антибіотика до організму. Щодо термічної обробки, наприклад, м’яса або молока, то антибіотики при високій температурі розкладаються, проте науково, який відсоток їх залишиться у продуктах і наскільки це шкодитиме здоров’ю, я сказати не готова».

Якщо антибіотики додають майже до всіх продуктів, як уникнути антибіотикорезистентності?

«Ніяк. Ми приймаємо і будемо приймати антибіотики в мікродозах із харчами. Навіть у малих дозах (в низькій концентрації) антибіотики і формують антибіотикорезистентність. Те, що не вбиває, робить мікроб сильнішим. Коли лікар призначає антибіотик, він обов’язково призначає в певній дозі і певний період часу, щоб ми досягли повного позитивного результату: знищення мікроорганізму, з яким ми боремося. Якщо ми призначили не в тій дозі або на менший період часу, то ми можемо не вбити інфекцію, ми можемо зробити так, що вона буде пригнічена, натомість мікроб стане більш стійким до антибіотика, який ми використовували неправильно. І в наступний раз він буде до нього нечутливий», – каже Оксана Кальдяєва.

Довідково:

Антибіотикорезистентність – це стійкість бактерій до антибіотиків.

Центр громадського здоров’я пояснює:

Антибіотикорезистентність, слід зрозуміти як проблему не лише медичної сфери. Стійкість мікроорганізмів до антимікробних препаратів може розвинутися через:

  • використання антибіотиків для стимуляції росту тварин;
  • нераціональне використання антибіотиків у ветеринарії;
  • використання пестицидних і антимікробних препаратів у рослинництві;
  • безконтрольне потрапляння антибіотиків до навколишнього середовища.

Була створена концепція “Єдине здоров’я”: це безпека харчових продуктів і вирішення проблеми антимікробної резистентності.