Хто й навіщо дав дитині гранатомет. У Чернігові розслідують вибух на виставці зброї



Грала музика, було весело, діти бігали. Від входу ліворуч на столі лежали зразки зброї. Поряд стояли хлопці, ТРОшники. Один був одягнений у маскувальний костюм кікімори. Дітям роздавали смаколики та йогурти. Був стенд зі зброєю. Автомати, тубуси, макети гранатометів. Магазини для патронів. Гранати без чеки. У нас нещодавно сталася біда, поранило друга таким самим гранатометом. Дружина Юля сказала: "Який жах, ходімо звідси".

Надія Божко з синами Сашею та Ромою. Рома у візочку

Надія Божко з синами Сашею та Ромою. Рома у візочку

У суботу, 3 вересня о 13:30 біля художнього музею імені Григорія Галагана, що на Валу в Чернігові, вибухнув РПГ-26 (ручний протитанковий гранатомет).

Благодійний захід з назвою "Північний шарварок" організовували громадська організація "Діючи по совісті" (голова Олена Котенко, чернігівка) й міжнародний благодійний фонд "Вільні та сильні". Гроші збирали на машину для військових, пишуть ТЕКСТИ.

Біля входу до художнього музею облаштували майданчик з фотозонами, аніматорами й сувенірами. Військові показували зброю. Один з них дав у руки хлопчику бойовий гранатомет. Той натиснув на кнопку, гранатомет вистрелив. Найбільше постраждав дворічний Рома, який був разом з мамою, 33-річною Надією Божко.

5 вересня Надія Божко перебувала у травматологічному відділенні другої міської лікарні. Праве стегно перебинтоване. Лежала під крапельницею.

— Що і як було, не бачила, — каже жінка. — Ми туди тільки прийшли. Стояла спиною. Боковим зором помітила спалах. Син сидів у візочку. Разом з Ромчиком був мій другий син Саша та брат чоловіка Іван з дитиною. Потім лікарня… Усе сталося дуже швидко. Артем Ракітін нам допоміг довезти сина в лікарню, був, коли оперували. А потім ще й мене відвіз до другої міської. У мене контузія й мінно-вибухова травма ноги. Сьогодні дитину перевозять до Києва, я зараз зберуся й поїду з ним.

— Лікарі відпускають?

— Так. Ромі два роки, йому потрібен супровід. Операція Роми була безплатною, грошей у лікарні не платили.

— Багато чернігівців хочуть допомогти вам фінансово, але не можуть переказати кошти через обмежені ліміти.

— На картку ПриватБанку раніше можна було зробити 100 переказів у місяць. Зараз ліміти зняли. Допомагають не тільки чернігівці, а й уся країна. Гроші нам потрібні. Думаю, дуже багато. Дитині знесло пів обличчя. У поганому стані ліве око. Пошкоджені плече та кисть. Черепно-мозкова травма.

"Який жах, ходімо звідси"

— Якраз вийшов із дитячої обласної лікарні, — розповідає 5 вересня Артем Ракітін, місцевий мешканець і волонтер. Під час повномасштабного вторгнення вивозив чернігівців з міста. Саме він заносив Рому на візочку в машину швидкої допомоги. — У суботу в мене вихідний, разом з родиною вийшли на Вал. Грала музика, було весело, діти бігали. Від входу ліворуч на столі лежали зразки зброї. Поряд стояли хлопці, ТРОшники. Один був одягнений у маскувальний костюм кікімори. Дітям роздавали смаколики та йогурти. Був стенд зі зброєю. Автомати, тубуси, макети гранатометів. Магазини для патронів. Гранати без чеки. І ми подивилися.

У нас нещодавно сталася біда, поранило друга таким самим гранатометом.Дружина Юля сказала: "Який жах, ходімо звідси". Минуло хвилин 10, я фотографував дружину біля фотозони. Наш малий побіг до аніматорів, до героїв мультиків "Фіксики" й "Щенячий патруль". І тут сильний вибух. За війну я їх навчився розпізнавати. У голові пролетіла думка — теракт. Коли почув другий вибух, то зрозумів, що приліт. Дитину й дружину поклав на землю. Потім крикнув, щоб вони втікали. А сам побіг туди, де пролунав перший вибух. Усе сталося за секунди. Військові від шоку хто схопився за голову, хто лежав на землі. Спочатку поранених не бачив. Стояв дим. Потім уже побачив дитину у візочку, поряд була матір. Біля них стояв військовий. Кажу: "Швидко несіть аптечку".

Я знаю тактичну медицину, проходив курси. В аптечці знайшов ножиці. З хлопцями почали надавати першу допомогу. Розрізали одяг, щоб зрозуміти, де які травми. Наклали дитині на обличчя пов’язку. З ротика витягував зубик, щоб, не дай Боже, не похлинувся. На ручках було видно сухожилля. Скільки там тієї дитини, 11 кг.

Це були не осколкові поранення, а більше схожі на опік. Візок теж був пошкодженим. Від вибухової хвилі відлетіло колесо й потрапило мамі в ногу. Перенесли Ромчика до медиків і поїхали в лікарню.

Операція тривала 7 год точно. Коли лікар вийшов з операційної, то сказав, що наклали понад 500 швів. Рому ввели в медикаментозну кому. Щоб сильно не рухався й рани трохи загоїлися.

Зараз його повезли в "Охматдит", там хороші спеціалісти. Наші лікарі, хоч би як грубо це звучало, Ромчика зшили. Далі "збирати" доведеться навіть не в Києві, а за кордоном.

Вибухом на Валу займається ДБР, військова прокуратура, вони зі мною зв’язувалися, надавав пояснення.

Військові були з тероборони.

— Куди полетіла граната, де був вибух?

— У небі. Снаряд летить 7-8 с. І автоматично вибухає.

— Дехто й вас вважає одним з організаторів цього заходу.

— Ні. Це збіг обставин, що я там був. Ми ж як думаємо: якщо щось станеться, то не зі мною.

Від організаторів у лікарню того самого дня приїхала Олена Котенко. Вони теж дуже хвилюються за Ромчика. Мені дзвонили, не знають, як підійти до матері.

Вручили підозру двом військовим

— За фактом відкрито кримінальне провадження за статтею 414 ч.2 "Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами та предметами, що становлять підвищену небезпеку кільком особам". Карається позбавленням волі на строк від 2 до 10 років, — прокоментувала Наталія Мелень, речниця управління ДБР у Чернігівській області.

— РПГ-26 перебуває на обліку озброєння ЗСУ?

— Ні. Це трофейна зброя радянських часів. Зараз слідчі встановлюють, як вона потрапила до військових, хто саме приніс її в місце, де перебували цивільні особи.

Кажуть, підозру вручили двом військовим: Валентину Донцю, який за версією слідства дав зброю в руки дитині, й командиру кулеметного відділення взводу однієї з військових частин 119-ї окремої бригади територіальної оборони, що перебуває у складі регіонального управління "Північ".

6 вересня Деснянський районний суд обрав обом міру запобіжного заходу — тримання під вартою на 60 діб або внесення застави 416 тис. грн.